1 І Йонатан побачив, що йому час сприяє, і вибрав мужів і післав до Риму, щоб поставити і відновити з ними дружбу.2 І до Спартіяти й інших місць він післав подібне послання.3 І пішли до Риму і ввійшли до булевтерія і сказали: Йонатан священик і юдейський нарід післали нас відновити нам дружбу і союз згідно з ранішим.4 І дали їм письма до них за місцем, щоб післали їх до землі Юди з миром.5 І це перепис писем, які написав Йонатан до спартіятів: 6 Йонатан архиєрей і старшина народу і священики і осталий юдейський нарід братам спартіятам, радіти.7 Ще раніше післані були письма до Онія архиєрея від Арея, що царював у вас, бо ви є наші брати, так як вказує письмо.8 І Онія прийняв післаного чоловіка славно і взяв письма, в яких говорилося про союз і дружбу.9 І ми, отже, не потребуючи цих, бо маємо потіху - святі книги, що в наших руках,10 ми старалися післати до вас, щоб відновити братерство і дружбу, щоб вас не відчужити. Бо численні часи минули від коли ви до нас післали.11 Отже ми в кожному часі безпереривно в святах та інших відповідних днях згадуємо вас в жертвах, які ми приносимо, і в молитвах, як належиться і годиться згадувати братів.12 Радіємо ж вашою славою.13 А нас окружили численні журби і численні війни і проти нас воювали царі, що довкруги нас.14 Отже ми не бажали докучати вам і іншим союзникам і нашим друзям в цих війнах.15 Бо ми маємо з неба поміч, що нам помагає, і ми спаслися від наших ворогів, і наші вороги були впокорені.16 Отже ми вибрали Нуминія сина Антіоха і Антипатра сина Ясона і ми післали до Римлян, щоб відновити з ними дружбу і попередний союз.17 І ми, отже, заповіли їм і до вас піти і поцілувати вас і віддати вам від нас листи про відновлення і наше братерство.18 І тепер добре зробите коли нам на це відповісте.19 І це відпис листів, які вони післали до Онія: 20 Арей цар спартіятів Онії великому священикові, радіти.21 Знайдено в писанні про спартіятів і юдеїв, що вони є брати, і що є з роду Авраама.22 І тепер від коли ми це довідалися добре вчините коли напишите нам про ваш мир,23 і ми ж вам написали, що: Ваша скотина і ваше майно наше, і наше є ваше. Ми заповіли отже, щоб сповістили вам про це.24 І почув Йонатан, що володарі Димитрія післали з великою силою більшою від попередньої, щоб воювати з ним.25 І він піднявся з Єрусалиму і зустрів їх в околиці Аматіт. Бо він не дав їм часу ввійти до його країни.26 І він післав розвідників до їхнього табору, і вони повернулися і сповістили йому, що так приготовляються напасти на них вночі.27 А як зайшло сонце, Йонатан заповів тим, що з ним, чувати і бути при зброї, щоб приготовитися до битви впродовж усієї ночі і поставив сторож довкруги табору.28 І вороги почули, що приготовився Йонатан і ті, що з ним, до битви, і перелякалися і жахнулися своїм серцем і запалили огні в своїм таборі.29 А Йонатан і ті, що з ним, не взнали аж до ранку, бо бачили світила, що горіли.30 І пігнався Йонатан за ними і не захопив їх, бо вони перейшли ріку Елевтерій.31 І відхилився Йонатан до Аравів, що звалися Завадеї і побив їх і взяв їхню здобич.32 І осідлавши (коня) прийшов до Дамаску і проходив усю країну.33 І Симон вийшов і пройшов аж до Аскалона і до близьких твердинь і відхилився до Йоппії і її забрав.34 Бо він почув, що бажають передати твердиню тим, що з Димитрієм. І він там поставив залогу, щоб її стерегли.35 І Йонатан повернувся і зібрав старшин народу і зробив з ними раду, щоб збудувати твердині в Юдеї36 і підвищити стіни Єрусалиму і дуже піднести висоту між твердинею і містом, щоб її відлучити від міста, щоб вона була самою, щоб ані не купували, ані не продавали.37 І зібралися будувати місто, і впав мур при потоці, що зі сходу, і він приготовив те, що звалося Хафената.38 І Симон збудував Адіду в Сефилі і скріпив її і поствив брами і засуви.39 І Трифон шукав царювати в Азії і покласти діядиму і простягнути руку на царя Антіоха.40 І він стерігся, щоб часом йому не перешкодив Йонатан, і щоб часом не воював проти нього, і шукав способу, щоб його схопити, щоб убити, і піднявшись пішов до Ветсана.41 І Йонатан вийшов йому на зустріч з сорокома тисячами чоловік вибраних до лав і прийшов до Ветсана.42 І Трифон побачив, що він є з великою силою, і не зважився простягнути на нього руки.43 І прийняв його славно і представив його всім своїм друзям і дав йому дари і заповів своїм друзям і своїм силам, щоб слухалися його як його самого.44 І він сказав Йонатанові: Навіщо ти потрудив ввесь цей нарід коли не налягає на нас війна?45 І тепер пішли їх до їхніх домів, а вибери собі кілька мужів, які будуть з тобою, і ходи зі мною до Птолемаїди, і я тобі передам її й осталі твердині й осталі сили і все, що на потребу, і повернувшись підемо. Бо через це я прийшов.46 І він, повіривши йому, зробив так як той сказав, і відіслав сили, і вони відійшли до землі Юди.47 А він оставив з собою три тисячі мужів, з яких дві тисячі оставив в Галилеї, а тисяча пішла з ним.48 Як же Йонатан ввійшов до Птолемаїди, птолемейці замкнули брами і схопили його, і всіх, що ввійшли з ним, забили мечем.49 І Трифон післав сили і кінноту до Галилеї і до великої рівнини, щоб вигубити всіх, що з Йонатаном.50 І вони довідалися, що він був схоплений і згинув він і ті, що з ним, і підбадьорили себе і пішли разом готові до бою.51 І ті, що гналися, побачили, що це за свою душу, і вони повернулися.52 І всі пішли з миром до землі Юди і оплакали Йонатана і тих, що з ним, і дуже злякалися. І ввесь Ізраїль оплакав великим плачем.53 І всі народи, що довкруги, шукали їх вигубити. Бо сказали: Не мають володаря і помічника. Отже тепер воюватимемо проти них і вигубимо з поміж людей память про них.