І я, брати, не міг до вас говорити, як до духовних, але як до тілесних, як до немовлят у Христі. Я напував вас молоком, а не їжею, бо ви не могли їсти, та й тепер ще не можете, бо ви ще тілесні. Звідки між вами є заздрість, суперечки [й поділи], то хіба ви не тілесні, хіба не поступаєте як люди? Бо коли хтось каже: Я Павлів, а інший: Я Аполосів, то чи ж ви не люди? Хто такий Аполос? Або хто Павло? [Це тільки] служителі, через яких ви повірили, - кому скільки дав Господь. Я посадив, Аполос поливав, а Бог виростив. Тому ні той, що садить, ні той, що поливає, не є чимось, але Бог, що вирощує! Хто садить і хто поливає - це одне; кожний дістане свою винагороду, згідно з власною працею. Бо ми є Божими помічниками; ви є Божою нивою, Божою будівлею.
За Божою ласкою, яка мені дана, я, мов той мудрий будівничий, поклав підвалину, а інший будує на ній. Хай же кожний пильнує, як будує! Бо ніхто не може покласти іншої підвалини, окрім уже покладеної, а нею є Ісус Христос. Коли хто будує на [цій] підвалині з золота, срібла, коштовного каміння, дерева, сіна, соломи,
то діло кожного розкриється; день покаже, бо вогнем об'являється; сам же вогонь і випробує діло кожного, - яким воно є. Коли чиєсь діло, яке він збудував, вистоїть, той одержить винагороду; а в кого діло згорить, той зазнає шкоди; втім, сам спасеться, але так, наче через вогонь. Чи не знаєте, що ви є Божим храмом і що Божий Дух живе в вас? Якщо хто знищить Божий храм, того знищить Бог; адже Божий храм святий, а ним є ви.
Хай ніхто себе не ошукує. Як кому з вас здається, що він між вами мудрий у цьому вікові, хай стане дурним, щоб стати мудрим. Бо мудрість цього світу є глупотою в Бога. Як ото написано:
Він ловить премудрих у їхніх хитрощах.
І знову: Господь знає думки мудрих, що вони марні.
Тому хай ніхто не хвалиться між людьми, бо все воно ваше;чи Павло, чи Аполос, чи Кифа, чи світ, чи життя, чи смерть, чи теперішнє, чи майбутнє: все ваше! Ви ж - Христові, а Христос - Божий.