І післав до Давида Хірам цар Тиру послів і кедрове дерево і робітників, будівничих і теслів, щоб йому збудувати дім. І пізнав Давид, що Господь його закріпив над Ізраїлем, томущо його царство піднялося до висоти через його нарід Ізраїль. І Давид взяв ще жінок в Єрусалимі, і народилися Давидові ще сини і дочки. І це імена тих, що народилися, які народилился йому в Єрусалимі: Самаа, Ісоваам, Натан, Соломон і Іваар і Елісай і Еліфалет і Наґей і Нафаґ і Януу і Елісамай і Валеґдай і Еліфалет. І почули чужинці, що Давид помазаний був на царя над усім Ізраїлем, і прийшли всі чужинці шукати Давида. І почув Давид і вийшов їм на зустріч. І чужинці прийшли і зійшлися в долині велетнів. І запитав Давид в Бога, кажучи: Чи піду проти чужинців і даси їх в мої руки? І сказав йому Господь: Піди, і дам їх в твої руки. І Давид прийшов до Ваалфаразіна і побив їх там. І сказав Давид: Побив Бог моїх ворогів в моїй руці, так як розливаються води. Через це назвав імя того місця: Розбиття Фаразіна. І ті оставили там своїх богів, і Давид сказав їх спалити огнем. І додали ще чужинці і зійшлися ще в долині велетнів. І запитав ще Давид в Бога, і сказав йому Бог: Не підеш за ними, відвернися від них і станеш перед ними коло груш. І буде коли ти почуєш голос трясіння вершків груш, тоді вийдеш на бій, бо Бог вийшов перед тобою, щоб побити табір чужинців. І він зробив так, як йому Бог заповів, і побив табір чужинців від Ґаваона аж до Ґазари. Й імя Давида було (славним) в усій землі, і Господь дав його страх над кожним народом.