Для дириґента хору. Синів Коре́євих. Псалом. Ти вподо́бав Собі Свою землю, о Го́споди, долю Якову Ти поверну́в, Ти провину наро́ду Свого прости́в, увесь гріх їхній покри́в! Се́ла. Ти гнів Свій увесь занеха́в, Ти повстри́мав Свій гнів від палю́чої лю́тости! Поверни нас до Себе, о Боже нашого спасі́ння, а Свій гнів проти нас поторо́щ! Чи навіки Ти гні́ватись будеш на нас, і протя́гнеш Свій гнів з роду в рід? Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою! Покажи нам, о Господи, милість Свою, і подай нам спасі́ння Своє, нехай я почую, що каже Бог, Господь, бо говорить Він „Мир!“ наро́дові Своєму й Своїм святим, і нехай до безу́мства вони не верта́ються! Справді, спасі́ння Його близьке́ тим, хто боїться Його, щоб слава Його́ була в нашій землі. Милість та правда спіткаються, справедливість та мир поцілуються, правда з землі вироста́є, а справедливість із небе́с визира́є. І Господь дасть добро, а земля наша дасть урожай свій. Справедливість ходитиме перед обличчям Його, і кро́ки свої на дорогу поставить.