Пісня. Псалом синів Коре́євих. Великий Госпо́дь і просла́влений ве́льми в місті нашого Бога, на святій Своїй горі! Препи́шна країна, розра́да всієї землі, — то Сіонська гора, на півні́чних око́лицях, місто Царя можновла́дного! Бог у хра́мах Своїх, за твердиню Він зна́ний. Бо царі ось зібрались, ішли вони ра́зом, але, як побачили, то здивува́лись, полякалися та й розпоро́шились. Обгорнув їх там страх, немов біль породі́ллю; Ти східнім вітром розбив кораблі ті Тарші́ські. Як ми чули, так бачили в місті Господа Савао́та, у місті нашого Бога, — Бог міцно поставить навіки його́! Се́ла. Розмишля́ли ми, Боже, про ми́лість Твою серед храму Твого́. Як Ім'я́ Твоє, Боже, так слава Твоя — аж по кі́нці землі, справедли́вости повна прави́ця Твоя! Нехай весели́ться Сіонська гора, Юдині до́чки хай тішаться через Твої правосу́ддя. Оточі́те Сіо́н й обступі́те його́, полічіть його ба́шти, зверні́те увагу на ва́ла його, високість палати його пообмірюйте, щоб розповісти́ поколі́нню насту́пному, бо Цей Бог — то наш Бог на вічні віки́, Він буде прова́дити нас аж до смерти!