Для дириґента хору. Псалом Давидів. Блаже́нний, хто дбає про вбогого, — в день нещастя Господь порятує його! Господь берегти́ме його та його оживля́тиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на пота́лу його ворогам! На ложі неду́ги подасть йому сили Госпо́дь, — усе ложе йому перемінить в неду́зі його. Я промовив був: „Господи, май же Ти ми́лість до мене, ви́лікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив! Вороги мої кажуть на мене лихе́: „Коли вмре та загине іме́ння його?“ А коли хто прихо́дить відві́дати, — мовить марне́: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надві́р, то говорить про те. Всі мої вороги між собою шепо́чуться ра́зом на мене, на ме́не лихе́ замишля́ють: „Негі́дна річ тисне його, а що́ він поклався — то більше не встане!“ Навіть при́ятель мій, на якого наді́явся я, що мій хліб споживав, — підняв проти мене п'яту́! Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми́, — і я їм відплачу́, — із то́го довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурми́ти не буде мій ворог. А я — через неви́нність мою Ти підси́лиш мене, і перед обличчям Своїм ти поста́виш навіки мене́! Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! Амі́нь і амі́нь!