1 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида.2 Грішне слово безбожного в серці моїм: „Нема страху́ Божого перед очима його“,3 бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб бу́цім то гріх свій знайти, щоб знена́видіти.4 Слова́ його уст — то марно́та й обма́на, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро́.5 Беззако́нство заду́мує він на посте́лі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.6 Господи, — аж до небе́с милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,7 Твоя справедливість — немов гори Божі, Твої суди — безо́дня велика, люди́ну й худо́бу спасаєш Ти, Господи!8 Яка дорога́ Твоя милість, о Боже, і ховаються лю́дські сини в тіні́ Твоїх крил:9 вони з ситости дому Твого напо́юються, і Ти їх напува́єш з потока Своїх солодо́щів,10 бо в Тебе джере́ло життя, в Твоїм світлі побачимо світло!11 Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою — на людей щиросердих!12 Нога пи́шних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене!13 Попа́дали там беззако́нники, пова́лено їх — і встати не змо́жуть.