Псалом Давидів. Пісня освя́чення дому. Буду Тебе величати, о Господи, бо Ти з глибини́ мене ви́тяг, і не потішив моїх ворогів ради мене! Господи, Боже мій, я кликав до Тебе, — і мене вздорови́в Ти. Господи, вивів Ти душу мою із шео́лу, — Ти мене оживи́в, щоб в могилу не схо́дити мені! Співайте Господе́ві, святії Його, й славте пам'ять святині Його! Бо хвилю триває Він у гніві Своїм, все життя — в Своїй ласці: буває увечорі плач, а радість на ра́нок! А я говорив був у ми́рі своєму: „Я не захита́юсь навіки“! Господи, в ласці Своїй Ти поставив мене на горі́ моїх сил. Як лице Своє Ти захова́в, то збенте́жився я. До Тебе я кличу, о Господи, і блага́ю я Господа: „Яка ко́ристь із кро́ви моєї, коли́ я до гро́бу зійду́? Чи хвалити Тебе буде по́рох? Чи він ви́явить правду Твою? Почуй, Господи, і помилуй мене, Господи, бу́дь мені помічнико́м!“ Ти перемінив мені плач мій на радість, жало́бу мою розв'яза́в, і підпереза́в мене радістю, щоб славу співала люди́на Тобі й не замо́вкла! Господи, Боже мій, — повік сла́вити буду Тебе!