Як виходив Ізраїль з Єгипту, від наро́ду чужого дім Яковів, — Юда став за святиню Йому, а Ізраїль — Його панува́нням! Побачило море все це — і побі́гло, Йорда́н повернувся наза́д! Го́ри скака́ли, немов баранці́, а пагі́рки — немов ті ягня́та! Що́ тобі, море, що ти втікаєш? Йорда́не, що ти поверну́вся наза́д? Чого ска́чете, гори, немов баранці́, а па́гірки — мов ті ягня́та? Тремти, зе́мле, перед Господнім лицем, перед лицем Бога Якова, що скелю обе́ртає в озеро водне, а кремінь — на водне джере́ло! Не нам, Господи, не нам, але Йменню Своє́му дай славу за милість Твою, за правду Твою! Пощо мають казати наро́ди: „Де́ ж то їхній Бог?“ А Бог наш на небі, — усе, що хотів, учинив Їхні божки́ — срібло й золото, ді́ло рук лю́дських: вони мають уста́ — й не гово́рять, очі мають вони — і не бачать, мають уші — й не чують, мають носа — й без ню́ху, мають руки — та не дотика́ються, мають ноги — й не ходять, своїм го́рлом вони не говорять! Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробля́є, усі, хто наді́ю на них поклада́є! Ізраїлю, — наді́ю складай лиш на Господа: Він їм поміч та щит їм! Ааро́новий доме, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм! Ті, що Господа боїте́ся, — наді́йтесь на Господа: Він їм поміч та щит їм! Господь пам'ятає про нас, — нехай поблагосло́вить! Нехай поблагосло́вить Ізраїлів дім, нехай поблагосло́вить Він дім Ааро́нів! Нехай поблагосло́вить Він тих, хто має до Господа страх, мали́х та великих! Нехай вас розмножить Госпо́дь, — вас і ваших діте́й! Благословенні ви в Господа, що вчинив небо й землю! Небо, — небо для Господа, а землю віддав синам лю́дським! Не мертві хвалитимуть Господа, ані ті всі, хто сходить у місце мовча́ння, — а ми благословля́тимемо Господа — відтепе́р й аж навіки! Алілуя!