1 Мій сину, на мудрість мою уважа́й, нахили своє ухо до мого розуму,2 щоб розважність ти міг стерегти́, а пізна́ння — хай у́ста твої стережу́ть!3 Бо кра́пають со́лодощ губи блудни́ці, а у́ста її від оливи масні́ші,4 та гірки́й їй кінець, мов поли́н, гострий, як меч обосі́чний, —5 її ноги до смерти спускаються, шео́лу тримаються кроки її!6 Вона путь життя не урі́внює, її стежки непевні, і цього не знає вона.7 Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відхо́дьте від слів моїх уст:8 віддали́ ти від неї дорогу свою, і не зближа́йсь до дверей її дому,9 щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої — для жорстокого,10 щоб чужі не наси́тились сили твоєї й маєтку твого́ в чужім домі!11 І будеш стогнати при своєму кінці́, як знемо́жеться тіло твоє й твої сили,12 і скажеш: „Як нена́видів я те напу́чування, а карта́ння те серце моє відкидало!13 І не слухав я голосу своїх учителі́в, і уха свого не схиля́в до наставників.14 Тро́хи не був я при кожному злому, в сере́дині збору й громади!“15 Пий воду з криниці своєї, і теку́че з свого коло́дязя:16 чи ж мають на вулицю вилиті бути джере́ла твої, а на площі — потоки твоєї води? —17 Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!18 Хай твоє джерело́ буде благослове́нне, і радій через жінку твоїх юних літ, —19 вона ла́ня любовна та се́рна прекрасна, її пе́рса напоять тебе кожноча́сно, — впивайся ж наза́вжди коха́нням її!20 І на́що, мій сину, ти маєш впиватись блудни́цею, і на́що ти бу́деш приго́ртати груди чужи́нки?21 Бож перед очима Господніми всі дороги люди́ни, і стежки́ її всі Він рівняє:22 власні провини безбожного схо́плять його, і поворо́ззям свого гріха буде зв'я́заний він,23 помиратиме він без напу́чування, і буде блукати в великій глупо́ті своїй!