І промовляв Господь до Мойсея, говорячи: „Пошли людей, і вони розвідають ханаа́нський край, що Я даю Ізраїлевим синам; пошлете по одно́му чоловікові від пле́мени своїх батьків, кожного начальника в них“. І послав їх Мойсей з пустині Пара́н за Господнім нака́зом. Усі вони мужі достойні, — вони го́лови Ізраїлевих синів. А оце ймення їх: для Рувимового племени — Шаммуа, син Заккурів; для Симеонового племени — Шафат, син Хоріїв; для Юдиного племени — Калев, син Єфуннеїв; для Іссаха́рового племени — Їґ'ал, син Йосипів; для Єфре́мового племени — Осія, син Навинів; для Веніями́нового племени — Палті, син Рафуїв; для Завуло́нового племени — Ґаддіїл, син Содіїв; для Йо́сипового племени, для племени Манасіїного — Ґадді, син Сусіїв; для Да́нового племени — Амміїл, син Ґемалліїв; для Аси́рового племени — Сетур, син Михаїлів; для Нефтали́мового племени — Нахбі, син Вофсіїв; для Ґа́дового племени — Ґеуїл, син Махіїв. Оце ймення тих людей, що Мойсей послав був розві́дати той край. І назвав Мойсей Осію, Навинового сина: Ісу́с. І послав їх Мойсей розві́дати край ханаанський, та й промовив до них: „Підіть тут на пі́вдень, і вві́йдете на го́ру, та й побачите той край — який він, і наро́д, що сидить у ньому, — чи си́льний він, чи слаби́й, чи мали́й він, чи числе́нний? І який той край, що він сидить у ньому, — чи він добрий чи злий? І які ті міста, що він сидить у них, — чи в табо́рах, чи в тверди́нях? І яка та земля, — чи масна́ вона, чи пісна́? Чи є на ній дерево, чи ні? І будьте відва́жні, і візьміть з пло́ду землі; а дні ці — дні виноградного первопло́ду“. І зняли́ся вони, і розвідали той Край від пустині Цін аж до Рехова, у напрямі до Хамоту. І пішли вони на пі́вдень, і прибули́ аж до Хевро́ну, а там були Ахіман, Шешай та Талмай, наща́дки ве́летня. А Хеврон був збудований за сім літ перед Цоаном єгипетським. І прибули́ вони аж до долини Ешколу, і витяли там галузку з одним гроном винограду, і вдвох поне́сли його на жерди́ні; також узяли́ із гранатів та з фіґ. Те місце назвали: Нахал-Ешкол, через те гроно, що Ізраїлеві сини витяли були там. І вернулися вони з ро́звідки того кра́ю по сорока́ днях. І пішли, і прийшли вони до Мойсея й до Ааро́на та до всієї громади Ізраїлевих синів, до пустині Паран, до Кадешу, і здали́ справу їм та всій тій громаді, і показали плід того кра́ю. І вони розповіли́ йому та й сказали: „Прибули́ ми до кра́ю, куди ти послав був нас, — а він тече молоком та медом, а оце плід його! Та наро́д той, що сидить у тім кра́ї, міцни́й, а міста укрі́плені, дуже великі. А також бачили ми там нащадків ве́летня... Амали́к сидить у краї південнім, а хітте́янин, і євусе́янин, і аморе́янин сидять на горі, а ханаане́янин сидить над морем та при Йорда́ні“. А Калев утихомирював наро́д перед Мойсеєм та й сказав: „Конче вві́йдемо ми й заволоді́ємо ним, бо ми справді переможем його!“ Та люди, що ходили з ним, сказали: „Ми не зможемо ввійти до того наро́ду, бо він сильніший за нас“. І пустили вони між Ізраїлевими синами злу вістку про той край, що розві́дали його, говорячи: „Той край, що ми перейшли́ по ньому, щоб розвідати його, це край, який поїдає своїх ме́шканців. А ввесь той народ, що ми бачили в ньому, люди високі на зріст. І там ми бачили ве́летнів, синів Ена́ка, з роду велетнів, і були́ ми в своїх оча́х немов та сарана́, і такими були ми і в їхніх оча́х“.