І говорив Господь Йову й сказав: „Чи буде ставати на прю з Всемогутнім огу́дник? Хто сперечається з Богом, хай на це відповість!“ І Йов відповів Господе́ві й сказав: „Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої. Я раз говорив був, і вже не скажу́, а вдруге — і більш не дода́м“! І відповів Господь Йову із бурі й сказав: „Підпережи́ но ти сте́гна свої, як мужчи́на: Я буду питати тебе, — ти ж поя́снюй Мені! Чи ти хочеш пору́шити право Моє, винува́тити Мене, щоб опра́вданим бути? Коли маєш раме́но, як Бог, і голосом ти загрими́ш, немов Він, то окрась Ти себе пишното́ю й вели́чністю, зодягни́ся у славу й красу́! Розпоро́ш лютість гніву свого́, і поглянь на все горде — й прини́зь ти його́! Поглянь на все горде — й його впокори́, поспиха́й нечестивих на їхньому місці, поховай їх у по́росі ра́зом, а їхні обличчя обви́й в укритті́. Тоді й Я тебе сла́вити буду, як правиця твоя допоможе тобі! А ось бегемо́т, що його Я створив, як тебе, — траву, як худо́ба велика, він їсть. Ото сила його в його сте́гнах, його ж мі́цність — у м'я́зах його живота́. Випросто́вує він, немов ке́дра, свойо́го хвоста́, жили сте́гон його поспліта́лись. Його кості — немов мідяні оті ру́ри, костома́хи його — як ті пру́ття залізні. Голова оце Божих доріг; і тільки Творе́ць його може зблизи́ти до нього меча. Бо гори прино́сять поживу йому, і там гра́ється вся звірина́ польова́. Під ло́тосами він виле́жується, в укритті́ очере́ту й болота. Ло́тоси тінню своєю вкривають його, топо́лі поточні його обгорта́ють. Ось підійма́ється рі́чка, та він не боїться її, він безпечний, хоча б сам Йорда́н йому в па́щу впливав! Хто може схопи́ти його в його о́чах, гака́ми ніздрю́ продіра́вити? Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром? Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш? Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне? Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного? Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх? Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців-ханане́їв? Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову? Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!