І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав: „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі! Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам? Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд? Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця! Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав! Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб. А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме. Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, — тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх, твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе. Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони! А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу? Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“. Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні, що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх, що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“ та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“ А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних! Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний: „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“ Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́. Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади. Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх. І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, — і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі! Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, — будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш. А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло. Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає. Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.